Опубліковано: 2008.03.24
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Андрій Соболєв

***

Олегу Григорьевичу Митяеву
Он сделал песню ремеслом,
А я любитель до сих пор.
Но зависть я считаю злом.
Завистник пострашней, чем вор.
Но я пою и он поет,
И написать как он могу.
Да только он в Москве живет,
А я на Южном Берегу.

Всяк заплатил за свой успех
Чем заплатил, какой ценой?
А зависть - это смертный грех,
Заметьте, сказано не мной.
Но я пою и он поет
И в рифму пишем и верлибр.
Но у меня масштаб не тот,
И соответственно - калибр.

Его удачная строка
Меня на зависть не пробьет.
Я лишь досадую слегка,
Что строк моих он не прочтет.
Ведь я пою и он поет,
И нету разницы почти.
Да только с песен он живет
Мне ж с них рубля не наскрести.

Кого талантом называть?
Кто поднял на вершине флаг.
Олимп не может пустовать,
Святое место, как никак.
Но я пою и он поет
Из тертых оба калачей.
Но его песни словно мед,
Мои - лекарство погорчей.

Кому и сколько петь еще,
Решают, в общем, небеса.
Ведь слава не берет в расчет
Всех птиц, поющих по лесам.
Но я пою и он поет,
А песня, дочь ночей без сна.
Пусть песня нас переживет
Неважно будет, чья она.


2007

г.Севастополь

© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12530/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives