Опубліковано: 2008.03.23
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Геннадiй Хлебнiков

Памяти Р. Рождественского

Поэзия не умирает,
Умирают только поэты,
Но души их, до рассвета,
В тела младенцев вселяют.
И снова, по белу свету,
Младенческий плачь и хохот
Несется, как медный грохот,
Без правил, границ и запретов.
У них не отнять восторга,
Когда голоса их зреют,
Когда их рифмы, как звери,
Поэзии рвут просторы.
И молодость не отделима
От зрелости их сознанья,
Всему виной – состраданье,
Сопутствующее незримо.
Они никогда не стареют,
Им вечность не пишет сроков,
А, может, не так уж плохо,
Когда стареть не умеют.
Поэзия не умирают,
Умирают только поэты…
Но души их до рассвета
В тела младенцев вселяют.
Поэзия не умирает!

     
1995
Киев
© Геннадiй Хлебнiков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12515/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives