Опубліковано: 2006.11.06
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Андрій Тугай

***

Прісноголосий день захмарив вогке небо.
Ще мить
І крізь блакить
Краплиновий десант ввінзається в траву.
А їй того і треба –
Живе трава дощем… І я живу…

Зеленолистий гай зашелестів дубами,
Загомонів
І днів
Струсив з плечей тягар. Небесний зорепад
Могутніми руками
Ловив – дитя Землі, Еденський Сад.

Високочолий Хтось, Хтось завтрашньовчорашній
Легка
Його рука
З кропильниці Небес цілющої Води
На луки й пашні
Зілляла повноту. Гряди! Гряди!
2005
© Андрій Тугай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1243/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives