Опубліковано: 2008.03.17
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Падение бабочки

Занавески... Хризантемы белые До поры...Из моего стихотворения «Крест бабочки»
 
Что-то со мною случилось,
А что – не пойму.
Видно, летать разучилась
За эту зиму.

Вечная жажда полета
На призрачный свет...
Выдумки аэрофлота
По части планет.

Врут вам о легкости: крылья –
Что крест на спине.
Это, наверно, бессилие
Высей на дне.

Нас распознают по росту
Травы до утра.
Это, наверное, просто
Такая игра.

Муза на ложе Прокруста
Двоих не берет.
Слишком большая нагрузка
У крыл четырех.

Крылья как знак инородства
На родине тел.
Видно, совсем  не бороться –
Великий удел.

Видно, уйти, не прощаясь, –
Вершина пути.
Я разбиваюсь. На счастье,
Наверно... Лети!
2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12357/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives