Опубліковано: 2008.03.14
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Соболєв

Мой сосед

Мой сосед по дому — парень средних лет,
Голова его седа не по годам,
Хоть особой дружбы между нами нет,
Мы, порой, с ним выпиваем по 100 грамм.

Как-то раз мы с ним накушались до слез,
Во хмелю я нагловат и смел,
Отмолчался он на пьяный мой вопрос:
Отчего ты, брат, так рано поседел?

Может, это аллергия серебрит,
Или гены заявили о себе,
Седина, порой, о многом говорит,
Ну что случилось у него в судьбе?

Ведь у соседа живы и отец, и мать,
И родители их — крепкие деды,
Где успел сосед мой горя повидать,
От какой такой он поседел беды?

Мы стареем рано, кто тому виной,
Все в плену своих экосистем,
Может и сосед мой с белой головой —
Жертва наших метеопроблем.

Как-то днем февральским, торопясь на торжество,
В лифт зашел со мною мой сосед,
Разглядел я орден на груди его,
И я понял, отчего сосед мой сед.



2005
г.Севастополь

Из альбома"Родные берега"

© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12257/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives