укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.14
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Как часто

Как часто мы прошедшим днем живем,
Что позади-- нам душу согревает.
Все в жизни станет прошлым, день за днем,
И доброй памятью, иначе не бывает.
Мы связаны завидною судьбой,
Пусть кто-то ей обижен ненароком.
Мы бедностью испытаны с тобой.
И, верно, бедность не была пороком.

Сверяли время по своим часам,
Все измеряли собственною меркой,
Не веря ни пророкам, ни Богам,
Жизнь сделали свою большой проверкой.
В активе нашем вновь одни нули.
Осваиваем новую дорогу.
Мы сызмальства в безбожии росли.
Как нам теперь найти дорогу к Богу?

Иная жизнь вокруг теперь кипит,
Наивных подкупая новизною.
У ныне преуспевших совесть спит,
И жалость к ближним тоже спит порою.
На жизнь смотрю на эту без прикрас.
Что мы забыли в этом вражьем стане?
Любовью мы проверены не раз.
Как проверяться ненавистью станем?

Себя считали солью мы земли,
Как в пору ту неистово мечталось.
Мы ложью испытанием прошли.
Нам правда не под силу оказалась.
В который раз сжигаем корабли,
И скакунов под нож, а не на племя.
Мы испытанье временем прошли,
А эти десять лет еще не время.

Есть в каждом веке траурный мотив.
Себя жалеем, может быть, излишне.
Смерть принял Бог, врагов перекрестив.
А нам чем отчитаться пред Всевышним?
Но не о том, конечно, разговор.
Кто вспомнит эти горькие преданья?
Мы ожиданьем жили до сих пор,
Но нету больше сил для ожиданья.

Уж песен величальных не поем.
Смеяться -- грех по поводу кончины.
Отчизною -- страну свою зовем,
Но разве есть отец у сиротины?
Уже ногами ощущаем дно,
В конце туннеля ждать устали света.
Мы Родиной проверены давно,
Как нам проверить-- Родина ли это?


2001
Из альбома"Имя собственное"
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні