Володимир СамійленкоВЕСНЯНИЙ СПІВДуже я люблю весну,
Тільки календарну;
Я до неї хоч одну
Хочу скласти (якщо втну)
Пісеньку прегарну.
Політичної ж весни
Краще не чіпати,
Бо наляжуть тумани
Та морози, а вони
Вміють допікати.
От весна, яку в свій час
Марець нам приносить,
Хоч не втішить темних мас,
Та принадна тим для нас,
Що цензурна досить.
Справді, хто б такий зумів
Потягти до кари
Тих, хто скаже, що з гаїв
Ллється птаства вільний спів
І летить під хмари.
Та безпечне й те, мабуть,
Навіть для уряду,
Що як трави поростуть,
То овечки в степ ідуть
З вівчарем позаду.
Далі, що страшного в тім,
Що збулись ми снігу?
Що природа хоче всім
Дати в накладі новім
Віковічну книгу...
Ой! там є страшні слова
І криві ідеї:
"Сонце рівно зогріва
Всі створіння й забува
Людські привілеї".
Що ж, - природа мало зна
Наші циркуляри.
Цить же, музо навісна,
Не співай, а то весна
Нам добуде кари. |
1906 © Володимир Самійленко |
