Володимир СамійленкоDUETTINOI В о н а (con amore) * Скоро місяць ясний гляне, Сонця промінь згас. Мій редакторе, мій пане, Вийди хоч на час. Я, твоя газета люба, Жду тебе давно, Поки хтось нагострить зуба, Виглянь у вікно. Завтра я з друкарні рушу, Перш ніж освіне, - То вдихни ж у мене душу, Підпиши мене. II В і н (sotto voce) ** Рад би, серце, підписати, Я твій пан і раб, Та не можу вийти з хати, Бо зовсім заслаб. Припекло мене свободи Сонечко ясне, Лікарі ж для прохолоди Держать тут мене. Справді, сонця тут немає, То й не припіка; Тільки шкода - не сягає До вікна рука. _______ * З любов'ю (іт.) ** Стримано, глухо; пошепки (іт.) |
1906 "для прохолоди" - іронічний натяк на "холодну" (тюрму). © Володимир Самійленко |