Опубліковано: 2008.03.13
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лія Чернякова

***

Н.Б-Б
Наш мысли как отсветы пожара,
Точно нету им ни дна ни прощанья.
Все запреты обрывает гитара,
Словно яблоки из сада молчанья.
Потому что знаю: в гневной геене,
Где уже не разлюбить - рассчитаться,
С молчаливыми глазами гиены,
Ты не кинешься ко мне, может статься.
Потому что стыд, как камень холодный -
Грех мой на душу - за пазухой спрятав,
Побреду я без дороги в исподнем -
В преисподней все дороги - обратно.
За спиной глухой стеною пожары,
Зов тревоги, да глухое отчаяние...
Надо мною будет плакать гитара
По утраченному раю молчанья
1991
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12134/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives