Опубліковано: 2008.03.12
Поетичний розділ: Про тварин, птахів

Андрій Соболєв

Змеиный романс

Я представительница сказочного рода,
Я -- очень ядовитая змея.
Мы все -- гремучая, ползучая порода.
Мы все -- одна кусучая семья.

И жить могла бы без укусов я бы.
Порой мне даже шевелиться лень.
Но железы, что производят яды,
Работают исправно каждый день.

Мгновенья счастья так неуловимы!
Про прошлое нам больно вспоминать.
Мы были для врагов неуязвимы,
Имея право каждого кусать.

Хоть жили мы на нижней на ступени,
Лишь только черви жили ниже нас,
Но, ухватив кого-то за колени,
Мы кайф ловили в этот звездный час.

Но тот, кого зовут царем природы,
Себе на пользу яд употребил.
И человек лишил меня свободы,
В террариум меня определил.

И головою бьюсь в стекло я снова,
Как рядом бьются кореша мои.
Своих кусать -- резона никакого.
Что яд змеиный для самой змеи?

Радикулиты, суставы, миозиты...
Болезням нет числа, что лечим мы.
Но дайте ж волю змеям, паразиты.
Нам снова хочется на свет из этой тьмы.

Пусть туфли шьют из нашей модной кожи,
Пусть наше мясо лопает Китай,
Но без укуса змеям жить негоже.
Хоть раз в году куснуть возможность дай!
2001
г.Севастополь

Из альбома''Имя собственное"

© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12130/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives