Опубліковано: 2008.03.09
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Олександр Товберг

Жара


Жара зенит лизала жаром,
Пейзаж сражая миражами,
Грозя разжижиться пожаром
И побольнее глаз ужалить.

И над асфальтом жар куражил.
Рождённый зноем, он жестоко
Был обожжён, обезображен
Косых лучей прямым потоком.

Казалось всё живым ожогом,
И горизонт угаром жрало.
Казалось: где-то было много
Дождей, но здесь – не выпадало.

И город плыл в кошмаре марев,
Жарой захлёбываясь вялой,
И глотки улиц тщетно ждали
Глотки воды и неба жалость.

День обнажён стал, обезвожен,
Иссох до уровня скелета,
И раж жары уж обезвожжен –
Летит карьером в пропасть лета.

3,5.06.95
1995
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12046/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives