Опубліковано: 2008.03.01
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Геннадій Семенченко

***

Мы шли на шторм.
Не смыло нас волною.
И так вся жизнь: сплошные чудеса!
Лишь потому, что ты еще со мною,
Не падают на Землю небеса.
Пока  придет пора исчезновенья,
И лед стечет, и в пыль сойдет трава,
На вес любви принять бы все мгновенья,
Когда во имя веры и спасенья
В благодаренье сходятся слова.
Сливаются, как солнечные капли
Внезапно потеплевшего дождя.
И ты, как будто в платьице на Капри,
А я смотрю в твой свет, не отходя.
И тени туч светлеют в этом свете
Не оставляют на небе следа.
И вновь о вечной жизни на планете
Вздыхает
Нам покорная
Вода.
2008
© Геннадій Семенченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11907/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives