Опубліковано: 2008.02.25
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

Карнавал 1919 года

У родителей мертвых детей, разводивших фасоль и горошек,
Вырос каменный дуб, а на нем тридцать нежных кузин,
Белокурых созданий с улыбкою Ханы, что в Рейне
Полоскала свои жемчуга. Слезы льют и кукуют –
Сколько лет, сколько зим мы на ветках, тоски зеленее.
Наверху вьет гнездо свиристель, тонкошеяя птица.
В полнолунье Ландрю-потрошитель сестрицу Сильфиду,
Механизмом ее неказистым в театре Cite очарован,
Разбросал по паркету, и, связан тесьмой для дознанья,
На балконе болтается плесенью чистых кровей.
Для сравнения с богом предгорий хватило бы буквы последней,
Но она отвалилась – процесс шлифовальных работ
Затянулся безвременно, к сроку поспеть невозможно.
На трамвае в небесное царство, платком протирая монокль.
Бес хромой бесконечного странствия – паперти, храмы, вокзалы,
Станционный смотритель, болото в стакане и мальчики в мертвых глазах
Отпечатком. Счастливая смерть лишь приснилась – садитесь, друзья, поудобней,
Начинается новый спектакль, репетиции завершены.
Мавританских принцесс, этуалей своих недоучек
Хоронить по углам, если им не грозит уплотненье.
У родителей мертвых детей пропадают запасы гороха –
Свиристель – тонкошеяя птица на небо глядит без смущенья.
2008
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11863/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives