укр       рус
Авторiв: 229, творiв: 12311, mp3: 213  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Форуми |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Магазин поезiї та АП |  Кнопки (банери) ресурсу |  Видання поетичних збiрок та аудiоальбомiв АП

Опубліковано: 2008.02.25

Ольга Брагіна

Веер из Галаты

Я научилась играть на арфе, когда мне было двенадцать,
И воробьи клевали конфеты «Вечерний К…», но как это место звалось,
Не помню. Оставим, как есть – вот место, в котором вечность
Направила взор вдоль течения, здесь утонуть и недолго,
И глупо. Багрянородные тени нас не могли заметить –
Сама себе машешь рукой, сама себе чертить круги на полу
И прячешься в них от себя, и снаружи тебя уже нет,
Так же, как и внутри. Я научилась загадки
Загадывать с видом беспечным, как будто в них кроется нечто,
Как эмбрион или сталактит, который в глазу соседа
Намного видней и сияет так ярко, что больно
Глазам и душе, но душа – пережиток времен,
Когда я еще не умела играть на арфе и делала куличи
Из подручных средств – аппетитные злые игрушки.
Открываешь один – там песок, принимающий всё, и ничто не проходит,
Не становится чем-то, а просто исходит слюной.
Прозрачной слюной ребенка без примесей и осадков.
Ради этого стоит открыть магазин, за обсиженным молью прилавком
Которого есть человек пропеченный песочный, пока невредим.
Он с тоскою глядит на тебя, и во сне ты играешь на арфе.
Ради этого стоит… (оставим, как есть) – восклицательный знак.
2008
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Коротке резюме на E-mail автора:
Написати відгук в книгу гостей автора
Хочу придбати збірку автора

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  Дизайн Martynuk.com |  Хостiнг вiд BestHosting  
2003-2008 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования Rambler's Top100
«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні