Опубліковано: 2008.02.25
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Брагіна

Скромная проза

Словно ноты с листа, растворимся во всхлипах вживую,
В контрапункте запутавшись. Зрительный зал незнаком.
Говорить о простом. Но ты мыслишь – и я существую,
И для памяти на руке незапамятным узелком

Трепыхаюсь, и божий свет проникает сквозь абажуры,
Охладевшие лампы и мой поставец слюдяной.
Послестрочье без подписи в прахе литературы:
«Здесь была не я – как легко притворяться мной».

Словно калька плоха, умереть, оказаться кем-то,
Утонуть в благодарностях камнем в преддверии дна.
Для забвенья нужна только пропись и кинолента,
Где бросает промокшие спички в стакан не Козетта, бедна

И напичкана солью, халвой из подснежников, небом в горошек.
И огонь не угаснет, и червь под рукой не уснет.
Говорить о простом. Не хватает серебряных ложек.
В контрапункте запутались, ноты сочатся из сот.
2008
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11857/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives