Опубліковано: 2008.02.23
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

***

Как в раскрытую яму душою ложиться и думать не смей,
Пусть рыдает протяжно со всхлипом в отчаянье медь,
Пусть слова произносят сотрудники, плачут друзья.
Я не умер, я с вами, в эфире, в дыхании я.

Пусть три кома земли, три щепотки, три камня по крышке гвоздят.
Я над вами взлетаю. Вы в небо направьте свой взгляд.
В мириадах молекул, в кудряшках немых облаков,
Приглядитесь, друзья, я парю, я плыву без оков.

И не нужно взахлеб надо мною стенать и рыдать,
Я уже высоко-высоко, и со мною набесная рать.
И ушедшие ранее братья любимые вместе со мной,
Я последний в ряду, ну а первый и старший здесь Ной!
2006
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11824/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives