Опубліковано: 2008.02.15
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Асачова

Сжигаю одежды прошедшего дня

*****

Сжигаю одежды прошедшего дня –
В них выцвело чувство потери.
Я слишком свободна, я слишком сильна,
Чтоб новое платье примерить.

Дошла до предела: ни правды, ни лжи.
Как шарики ртути друг к другу
Всё липнем и липнем. В церквях витражи
Вот так же сомкнулись по кругу.

И плавится кожа от нежности рук,
И вечно не может так длиться.
Сердечных вакансий растраченный стук
В отсроченных датах крошится.

И кто-то из нас непременно поймет,
Что он проиграл в этой гонке.
И всё б ничего, только сердце кольнет
Так больно, так остро, так тонко…


26.01.08
2008
© Олена Асачова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11669/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives