укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.01
Роздрукувати твір

Вікторія Шпак

Люблінські споткання

Люблінські споткання





1.   Батькові

На смерть Соломії Павличко

Ви щось мені, здається, говорили
І кликали весною до Варшави,
Бо не було тоді іще могили
На місці гордім світової слави.

А я напередодні, Боже милий,
Покликала до неї  Вас книжками,
Бо бачила вже завтрашній зомлілий
Весь світ письменний з лячних телекамер.

Жінкам у геніальності – безмежно…
А серце не витримує напруги
І хилиться, як та Пізанська вежа,
І – вщент, коли немає поруч друга

Чи батька. А його стражденні очі
У темряві люблінської кав’ярні
Такі були фатальні та пророчі,
Такі були трагічно-незугарні!

І я приїду влітку до Варшави.
Схилюся перед Вашим горем, Дмитре.
Як боляче! Поету не до слави,
Коли натхнення вдягнене у митру…

2. Ким єстем? (Kym jestem?)*

– Jestem antisemitkow, –
     відкритим текстом!  Я в трансі.
– Jestem humanistkow, –
     миттєво звелась, як у танці.

     Фото моєї єврейки-невістки
     з онуками. Посміхнулась.
     Лагідні ніби в очах зблиски:
–    Bliznjaki? – погляд зіщуливсь…

Вам, мабуть, за сімдесят, вибачайте…
Моя до Майданека нині путь.
Ніякого плюралізму не вистачає,
щоб геть усе це  збагнуть!

В бараку “ґоронцо”, липка задуха,
жах півстолітніх часів.
Пан Хенрік “ґоронцо” шепоче до вуха:
  – Це був ґенетичний відсів…

Пані rozumie , – тут знищили кращих,
цвіт нації, найшляхетніших…
Боже! Це тундра чи джунглеві хащі?
Де я?! На сходах захекалась…

Докупи – давнє, дійсне, прийдешнє:
тисячоліть перехрестя!
А ці сидять, як Скарлетт і Ешлі
і не второпають, ким я єстем…

Червень 2000

2000
© Вікторія Шпак
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні