Опубліковано: 2008.02.09
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Тетяна Аінова

***

Она меня переводит на русский язык.
Впрочем, выбор на совести бросивших семечко в землю.
Это может быть писк, или рык, или хрип, или зык,
украинский, французский, китайский – моё омерзенье

не зависит от местности, сладости слова «халва»,
колдовства и девиза «быстрее, выше, сильнее».
Мы чужие давно, но одна на двоих голова.
Оттого, что она на меня переводит слова,
слова не кончаются, только всё больше тускнеют.

И уже западло любоваться сквозь призму слезы,
как бредут пустолицые буквы путями иного –
переводят меня на ничейный не-орган-язык,
как будто в нём есть обо мне хоть единое слово.
2002
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11502/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives