Останняя хмара минулої бучі,
Сама по ясному блакиту пливучи,
Сама ти похмурою тінню лягла
І смутку веселому дню завдала.

Ти тільки що небо навкруг обіймала,
Блискавка грізна тебе сповивала,
І ти вимовляла таЄмничий грім,
І діл напувала дощем наситним.

Сховайся вже, годі, година минула,
Земля одволожилась, буря гайнула,
І вітер, милуючи листя древес,
Зганяє тебе з тихомирних небес.