Опубліковано: 2008.02.07
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Брагіна

Бес.Сон.Ницца

Вертишь со скуки юлу - неожиданно краблок
Крум - развевается пепел, по скатерти вниз волна.
Как сумасшедший мнит себя вазою, полной червивых яблок,
Речью неведомой кровь и болотная жижа полна.

Прежде умели ее различать среди говоров и наречий,
И на скрижалях из мрамора выбить петит, курсив.
Как сумасшедший целует Джоконду в тоске овечьей,
Ручки дверные болотной слезой оросив.

Вертишь со скуки его, и, на стул усадив брезгливо:
"Чем занимаетесь нынче? Ваш замысел очень мил..."
Как сумасшедшему видится море у водослива,
В жиже болотной сияние дерзких светил.

Бросишь под ноги юлу, мир - тюрьма, и ржавеют звенья.
Прочь убежать, отыскав отдаленный массив.
Как сумасшедший пустеет по мере плодов гниенья,
Лишь до кости свою тонкую кисть прокусив.
2007
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11415/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives