Ванда НоваСтоп-кадрПереломиться серце навпіл, як гранат переспілий, Дременуть навтьоки потерчата, що гуртом обсіли, І привітні обличчя повернуть небесні світила, І буття вже на смак, як солодкий бабусин узвар... На свідомості нитку нанизані диво за дивом, Одягну це намисто - відчую, що значить "щаслива", - І затерпне у грудях звірятко оте полохливе, І за край ухоплю мотузяну драбину до хмар… Заблукали у казці - не віриться Гансу і Греті - Ти і я. Вітровій поміж нами - не зайвий, а третій. І стоп-кадром застигне юга у смішнім піруеті, Недарма - їй спинити момент наказав Режисер... Він підкручує вуса і спритно тасує, мов карти, Всіх акторів – і вартих чогось, і нічого не вартих, Переплутує лиця і долі в митецькім азарті - І - мотор!…Жили довго-щасливо. І титри. І все. |
2008 © Ванда Нова |