Опубліковано: 2008.02.05
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Василь Слапчук

***

Підходить дівчина. Питає сірника.
— Ти куриш?
— Трохи.
Бубнить щось бомж від смітника
і йде в той бік, що і епоха.

Дивлюсь на дівчину і уявляю її ню —
на грудях прожилки блавату…
Підношу їй до вуст вогню,
хоч міг її поцілувати.

Розпатланих торкнутись міг би кіс,
очима міг би і руками.
Холодне світло падає навскіс
і губиться десь там за смітниками.

А далі, за — епоха й бомж,
ідуть в нікуди і нізвідки.
Тут — я і дівчина, і добре нам обом.
— Ти куриш?
— Рідко.
2002
© Василь Слапчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11256/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives