Василь Слапчук***Гукає хлопчик: — Тату, тат! Дивись угору: там риби з вирію летять. Напевно, з сорок. Вдивлявся батько в неба синь: — Ще рано, ніби. Кінчався день. Сміявся син. Співали риби. — Ще може бути сніг, мороз, — сякнувсь у хустку. Нагнувся син: — Дивися, ось — луски пелюстка. У батька нежить. Син чудний. А небо сіре. Сьогодні п’ятий день весни. І син в це вірить. Син вірить батькові й весні. І вірить рибі. Син має вибір. Батько — ні. Син має вибір.
|
2002 © Василь Слапчук |