Опубліковано: 2006.11.01
Поетичний розділ: Про тварин, птахів

Тетяна Аінова

***

Посадили барашка на цепь,
чтоб жевал он и не заблуждался.
Он менялся в еврейском лице,
когда мой силуэт наблюдался!

Благо, штырь был надёжно забит
в самом центре бараньей вселенной,
а в пределы бараньих орбит
не совалась я голым коленом.

Под напором копыт лебеда
трамбовалась без крови и визга.
Как хотел он меня забодать!
Чуть, бедняга, не удавился.
2004

Из цикла «Селяви села»

© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1122/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives