Опубліковано: 2008.02.04
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Ванда Нова

Це, мій рідний...

Це, мій рідний, плавання останнє…
Козирком  долоню до очей,
Та міраж, немов сніжинка, тане,
Солоно Еол бентежить рани…
В білу шаль закутана туманну,
Гавань-мати не тамує щем;  

Як скорботна діва, чайка плаче…
Мандри - розбуяла течія:
Кожна мить, мов камінець із пращі,
Шкіряться печер зубаті пащі,
І дурманять манівці пропащі…
Я чекала. І чекаю я.

Капелюшка із соломи вдіну,
Почепивши папороті цвіт,
Вхопить вітер - то нехай радіє…
Хоч вітрило розтуляє діри,
Та слізьми просмолений надійно,
На габі погойдується пліт
2008
© Ванда Нова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/11129/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives