Ванда НоваЧеревички зі шкіри драконаЧеревички зі шкіри дракона - ні за що загубили тварину... Закривавлено обрію контур. Ще лускату оплакує спину і за крил його помахом гордим ще ридає розпатлане сонце, птахозвірів розгублені орди скавулять за своїм охоронцем… Ти і сам не втамуєш сльозину, що впаде, наче камінь коштовний, - пазурами, вогнем, до загину боронити він був би готовий… Але вибрав зрадливий володар білорукі розбещені ночі, - переївши плодів насолоди, срібну шкіру покраяв на клоччя Ще не все, горезвісний герою, Не спочине у злагоді серце - завтра шубу з печерного троля забагне кровожерна принцеса… |
2007 © Ванда Нова |