Олег КочевихКримська бахарійяВід бруньок сочаться брості ніжним димом, Він зійде у високості понад Кримом, Принесе на квіти роси, як алмази, Похиливши їх у вранішні намази, Вкриє яблуні рожевою чадрою, Огорне сади ізаррю медовою, Розгойдає безтурботні кіпариси, Струсоне хвилями шторму скелі й миси. А зустрівшись із весняним свіжим брізом, Розгуляється усім Кара-Денізом, В ріст погонить виноградних лоз пагІлля, І пухнасту парость тирси у степах, І земля тоді зітхне, як породілля, І почується тихеньке: "Еваллах!" |
1998 © Олег Кочевих |