Опубліковано: 2008.01.31
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Микола Ширяєв

Послевкусие

Полоса в бесконечном своем узка,
Волны гонят свой вечный спорт
В  возленожье Анании, в край песка.
И не скажешь - ли жив, ли мертв?

Бают баюшки-баю свое баю.
Ни сокровищ и ни жены
Не осталось у прошлого на краю.
Только мерный приход волны.

И такая печаль, что, пожалуй, в ней
Всей печали не побороть.
Каждый день из огромной плеяды дней
Забредает к нему Господь.

И всесильный Господь говорит, светясь:
"Никогда Я не знал паев!
Отчего же ты отдал Мне только часть,
Если все и везде - Мое?"
2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10977/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives