Опубліковано: 2008.01.30
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Балдоржієв

***

Нанизывай строчку за строчкой,
И грезы твои, и мечты
Как листья из лопнувших почек
Появятся, после – цветы.

А корни глубоко, в фольклоре.
Но слышишь ты голос с небес,
И видишь такие узоры,
Которыми вычерчен лес.

Ты чувствуешь как по волокнам
Стремится живительный сок,
И бабочка бьется о стекла,
И рвется в огонь мотылек.

Ты слышишь как небо ночное
Дождями с землей говорит,
И сладостно влажной землею
Строка твоя пахнет, звучит.

Ты зреешь, и ширятся своды,
А люди твердят – ты поэт…
Ты мысль и частица природа,
Которым названия нет.

21, 08. 05.
2005
© Віктор Балдоржієв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10946/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives