Опубліковано: 2008.01.30
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Костянтин Реуцький

Огонек лаптопа

Огонек лаптопа
светится в ночи.
Великанский тополь
перьями стучит,
учит желторотых
малых тополят
небу. Огороды
сонно шевелят
всей своей ботвою,
и она бледна.
Только нас не двое:
ты сидишь одна,
пальцы по запястья
буквами полны -
ты познала счастье
радиоволны...
Я когда-то тоже...
Ну да ничего...
Я не потревожу
чата твоего.
2007
София
© Костянтин Реуцький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10945/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives