Нема в світі країни такої,
Як Україна наша свята.
Кожний тут у розкоші, в спокої
І граблями добро нагорта.
Тут усяк, як та пташечка, вільний,
Всяк блюде інтереси суспільні
А від щастя уголос кричить:
"Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!"

От вам приклади. Пан хуторянський
Без напасті живе й без біди,
Бо сповняє закон християнський
І кругом молодець хоч куди:
По-старому живе він донині,
Добре спить, а вже їсть - щогодини
І, наївшись, як пень той лежить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!

Старшина в волосному правленню,
Як в раю, прожива цілий вік.
Йому шану і гроші в кишеню
Мусить кожний нести чоловік.
А крім грошей, ще всякі дарини,
Сала, борошна повні торбини...
Що комора його аж тріщить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!

От глитай. Обідравши побожно
На селі усіх бідних людей,
Він живе так бундючно, вельможно
І сьогодні накликав гостей.
Він справляє свої іменини -
Всі веселі і п'яні, як свині,
А музика реве і гримить -
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!

Гершко-жид два шиночки поставив,
Він не вмів роззявлятись на ґав -
За два роки село так поправив,
Що й одежу з людей постягав.
А селяни, хто вже й без свитини,
Йдуть до Гершка смикнуть по чарчині,
А у Гершка в кишені бряжчить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!

А вельможа - "спокойствия ради"
Він нічим не турбується сам
І живе при якімсь там уряді,
Свою ж землю наймає жидам.
Вони слать йому гроші повинні,
А вельможі до грошей голінні
І уміють їх гарно спустить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!

Тільки бідний народ наш стражденний
Нарікає на долю гірку
У зневазі, у праці щоденній:
Не всміхнеться вона мужику.
Йому тільки нема ні хвилини,
Поки кожний засне в домовині;
Він під гнітом тяжким аж пищить.
Дуже весело жить на Вкраїні!
Дуже весело жить!