Опубліковано: 2008.01.19
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олег Рубанський

Песня о двух фантазиях

Две эти странные, непостижимо случайные
наши фантазии, жаркие, грешные, тайные...
Им не искать уже смысл мироздания.
Что им теперь суета и страдания,
смех и стон? –
сон.

Это не облака тень растворяется
в вышине –
это фантазии наши теряются
в тишине.
Может быть, там они вечно останутся
и никогда, никогда не расстанутся –
в вышине,
в тишине.

Ах, это чудо – блаженство слияния
двух надежд!
Ах, это чудо – свобода без граней и
без одежд!
Ах, это чудо – дорога небесная!
Ах, эта музыка – слышишь? – чудесная,
ясная,
страстная!

......................................................................
Дымку волос твоих утром, прощаясь, потрогаю.
Не провожай меня грустной, усталой и строгою.
Наши фантазии недостижимые.
А мы гонимые.
А мы ранимые.
Странные...
1990
Киев
© Олег Рубанський
© музика: Олег Рубанський
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10435/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives