Опубліковано: 2008.01.19
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Володимир Самійленко

РОМАНС

Яка ти гарна! Твій видочок милий
Втішає зір, як квітка весняна.
Не покохать тебе не маю сили.
Кохав би я тебе аж до могили,
Якби ти... не була така дурна.

Твій голосок - неначе соловйовий,
Він часто прокида мене від сна.
Я слухать був би цілий вік готовий
Твоїх річей і любої розмови,
Коли б ти... не була така дурна!
1885
© Володимир Самійленко
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Некрот

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10432/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives