Опубліковано: 2008.01.18
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

СТАРІСТЬ

Дерева знають шлях реінкарнації.
Лише чомусь щоосені в ваганні:
Чи ці сухі пошерхлі аплікації
В житті короткім часом не останні?
Вони чекають мовчки і напружено,
Як лист останній чемно відцурається.
І поруч я спинилася зворушена,
Немов не яблуні – пташина зграя це,
Яка до купи збилася у відчаї,
У черзі за останніми відпустками,
І вже забула, що весна повквітчує
Рожевими і білими пелюстками
2007
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10368/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives