Опубліковано: 2008.01.17
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Володимир Самійленко

КАТАМ

Катуйте,  бийте  нас,  кати,  
Печіть  огнем,  ножами  тніть,  -  
Ачей  поможете  знайти  
Таке  в  нас  місце,  що  болить.  

Ще  нам  не  досить  боляче  
Від  наших  мук,  від  наших  ран;  
Ще  в  шкурі  ми,  то  нам  іще  
Здається,  що  на  нас  жупан.  

Кінчай  же,  кате,  й  сміливіш  
Дери  вже  й  шкуру  на  паси,  
То,  може,  плакать  нас  навчиш  
Або  ще  й  духу  наддаси.  

Нехай,  хрестившися  огнем,  
Наш  сонний  дух  розбудим  ми  
І  голову  твою  розб'єм  
Об  стіни  нашої  тюрми.
1893
© Володимир Самійленко
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Некрот

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10329/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives