Опубліковано: 2006.10.28
Поетичний розділ: Сонети

Станіслав Бойко

Исповедь Торквемады

В юности монах-доминиканец Томас Вальеолид Торквемада, проповедуя учение Христа в одной из мусульманских стран, был обвинен в греховной связи с племянницей султана и едва не отлучен от церкви...
                        Лишь полумрак дает коптящая лампада,
                        Я вновь к Распятию колени приклонил.
                        Скажи, Господь, уже ль виновен Торквемада,
                        Что сарацинку он всем сердцем полюбил?
                        Прошу Тебя, Господь, прости мне слабость эту,
                        Но не лишай меня моих чудесных снов.
                        Ведь для Тебя, мой господин, по белу свету
                        Зажег я тысячи пылающих костров.
                        Бесстрастно факел поднимал во славу Бога,
                        Но сам не смог я уберечься от огня,
                        Огня любви, огня бессмертного, земного,
                        Что разгорелся в слабом сердце у меня.
                               Прости, Господь, хоть пред тобой я преклоняюсь,
                               Но никогда в своей любви я не покаюсь!
2004
Днепродзержинск
© Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1030/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives