Опубліковано: 2008.01.13
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Тарас Рябчук

/***/

Витезславу Незвалу
четырнадцатое июля - праздник для всех сумасшедших
они собирают камни осколки в пыли или счастье
там смотрят в стекло витрины зрачка потускнелой медью
а лица несут отметины, которых не сосчитать

это как в нескончаемом августе запах дождя
существующий только теперь - ни до, ни после
в речи обычно не существует глагола ждать
потому все равно кем и куда ты послан

потому неизбежно все формы заостряются
когда темнеет
все кого не помнишь насмешливо говорят прости
и - заблудившихся сумасшедших выносит на берег
с мачтами светофоров -  это ориентир
2007
Львів
© 3a1
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/10157/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives