Анатолий Криловец

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2009.06.28/ Кіт/ С.З.
	"... кіт, що цнотливо полює на салі..." Люблю котів. Є у мене рудий з білими плямами  перський кіт Жофрей... Дякую...
	2009.06.19/ візит/ Свiтлана Залiзняк
	Дякую, шановний пане Анатолію, за візит, відгук та зауваги.  Справді знала про простиш кому, а не кого, але...чомусь так лишилося з 2001 року. Працюю...працююю...працюю... Втішає, що і в пісні тій відомій так Є. Прочитала Ваші твори. Буду відвертою, як завжди. Сподобалася поезія "В чиє ввірвусь родинне тихе щастя..."Далі є присвята" Екзотично пахне цвіт акацій..." Як на мене, акація пахне ностальгійно, якщо про дитинство, але кожному - своє. Ми ще той цвіт...їли. Екзотично пахне те, що напрочуд рідко вдихаєш. Нині в Полтаві акації ЦВІТУТЬ!!!   "Як мені до себе докричатись..." Це сповідально і...риторично. ЛЮБЛЮ такі рядки.:)  А от "пожалкуєш, й що спромігсь на чин..." Читається...не вельми легко. :) Дякую за всю поезію з нормативною лексикою.  Пробачте мені цю  заувагу маленьку. Будьмо! Натхнення Вам та взаємної ЛЮБОВІ!!! В моєму віці розумієш, що так майже не буває, але Вам зичу цього щиро, бо ...потребуєте. Мужчини потребують любові. Жінки - творчості та умиротворіння... :))))))))))))))))))))
	2009.06.05/ …В тебе заходжу. Тіл двох биття/ Ростислав Смехов
	Сподобалось Ваше свіжевиложене творіння, а потім око зачіпилось за щось дивне... Ви - визнаний, справжній поет, але таке... Можете назвати мене неучем, самим несмаком, але більш обурливої й огидної пошлятини я серед авторів Вашого рівня не зустрічав! А Ви в Неї не питалися, перед тим як отаке публікувати?! І що, давно бачили стоматолога? Пробачте, якщо образив, але не втримався від першого відвертого словесного несприйняття автора за час свого існування на порталі.
	2009.05.11/ Класно: / Женя Більченко
	Вірного сина Пилата Із екстремістом Христом.
	2009.04.28/ Євгенії Більченко із вдячністю/ Анатолій Криловець
	Шановна Женю, щиро дякую за "Острожский космос". "Замшелая крепость… Средневековье Рассыпалось по ступенькам". Як тонко й діткливо - навіть не відчуто - прочувствовано! (Російською точніше). Глибоко зворушений і вдячний Вам за захист мого чесного імені. Пишуть - нехай. Не варто метати перли преди... Той, хто відчув себе там, образився, зачепило... Горить, ой як горить шапка!.. Головне, що  нема байдужих! Дякую. З повагою, Ан.Крил. P.S. Вітання Владові.
	2009.04.27/ Шановним паннам/ Євгенія Більченко
	Шановні опонентки! Не варто плутати Божий дар із яєшнею, пробачте за вульгарність. Вельми шкода, що  Ви не ставите прізвищ, але не у цьому справа. Звичайно, що я потрапляю під категорію людей "на жаль", бо я - професійний поет, філософ, культуролог, релігієзнавець, кандидат педагогічних наук і доцент кафедри культурології Драгоманівського університету. Звісно, посади і регаліїї - це пил ,але я не думаю, що фахівець, який десять років у дискурсі культури, може аж настільки помилятися. Сумно, що у категорію "жалюгідних" прихильників пана Анатолія потрапили також доктор філології і великий поет Ігор Павлюк та Олександр Ірванець. Бо є у поезії прекрасного вченого і справжнього менеджера новітньої освіти Анатолія Криловця рідкісний у наш плаский недолугий час талант - високий дар ... Цнотливості. І це перше слово, яке спало мені на думку при читанні його інтимної лірики. ЧИСТОТА. Висока чистота тремтливого почуття справжнього мистецтва, де витончується до середньовічної глибини естетизовано жагуча чуттєвість тіла і духу. І "про це" тільки так і треба писати.Ви просто не уявляєте масштабу особистості "об*єкту" наших дискусій.
	2009.04.26/ Дякуємо Вам за... / Евгения Бильченко
	... прекрасний і вже прочитаний на добру половину збірник (особливо за цнотливу пристрасть  неперевершеного "...в тебе заходжу", "Витри сльози солоні..." і ще багато чого), а головне, - за глибинну радість духовного спілкування. Отак.     Ваші Женя і Влад.            А від мене ще й віршик Острожский космос                                 Поэту Анатолию Крыловцу Росу на крови – и росу на магме – Из рук у травы спиваю… Ромашки гадают (белые маги!), Самих себя обрывая. Зевес побежден. Прометей раскован. Сады на вишневой пенке… Замшелая крепость… Средневековье Рассыпалось по ступенькам. Ложусь на траву – высоко и слабо: Щеками – в щенков, мурашек… На слух подбираю, как робкий лабух, Ту землю, что была раньше. И нервы, слабее бурды компота, Кленовым вином скрепляю… Со стразом во лбу земляного пота: Последний в роду полянин. Поляна – обрывочек Чиста поля, Экватор моей «Украйны»… Старинное слово, Господня воля И модный слоган он-лайна. Мещанки, монашенки, проститутки… Скажи, что им делать, Боже! В кино о казаках сыграет Ступка Ту землю, что была позже. Но мир наш, всамомделишный, как оргазм, Как первое «кукареку», Как детские сопли, как сок без газа, Из Хаоса встал… Творенье.                       26 апреля 2009 г.
	2009.04.06/ Коли люд в гріхах у смертних гинув/ Світлана Козаченко
	Дякую за цікавий вірш. Співзвучний моєму душевному станові. "З неба на хрест" - неймовірна знахідка. Рада за Вас.
	2009.03.07/ Вмоститись край вікна на цілий вік/ Г.С. (Київ)
	Схоже на те, що ліричний герой своєю "свічкою сподівання" зменшив цноту у якісь "жіночій долі". :)
	2009.03.06/ Відповідь Ю.Куликовій/ Анатолій Криловець
	Н. губи. Р. губ і губів. Це паралельні форми. Так само, як "баби", а в родовому множини "баб" і "бабів". Принагідно скажу і про наголоси у вірші "Монолог Венери".  "ЗА що". Ніякого гріха тут не бачу. Так говорять в Галичині, скажімо. "Як білка у колЕсі". Діалектний наголос. Потрібно "в кОлесі". Але в наших діалектах  наголошують "колЕсо" (пор. з рос. колесО, з укр. літературним кОлесо). Мова має живитися з народного джерела...