укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44153, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2022.12.05
Распечатать произведение

Варел Лозовой

***

Чи ті вежі лижуть пожежі?
Чи то тліють пожари?
Ачи мріють стожари?
Вспінеш ще сховати нав’язливі, мов скотч, думки
у бомбосховищі - до нових електровіників!
У дієслові «вспінеш» збивається піна,
як на спині ахалтекінця, пущеного вчвал,
чи у гальбі з пивом, чи під помазком для гоління
щелепи та мізків, розбурканих
копняками та підсрачниками
повітряної тривоги.
А мене цікавить світ, який ловить тебе,
ловить та ніколи не впіймає!
Так ніби ти йому нахрін всрався,
дауншифтнутий ескапісте.
Охолонь, прокинься!
Шукай у безмежному, неосяжному, сяючому розумі
заборонену зону, де ніхто не балакає.
Бо нема про що.
От то і є проща, прочанине!
То і є найліпший пенітенціарний заклад
особисто для тебе. Остаточно виправний.
От бач, у прикметнику «пенітенціарний»
є пені! Мосяжно сяє, жалюгідний дріб’язок,
для принца та злидаря, що за іграшки
помінялися кармою.
Дякуємо, що не пеніс.
Коли ці залізяки кольору гівна
перевертаються підсмалені догори раком
і втикають гнутим дулом у твань,
то хвицаста буква Z любісінько
обертається на  тектонічно
врівноважену літеру N.
Зигзаг удачі! Чисто як на мосту
Наполеона в Парижі.
Тільки що без серпанку гілочок
з лаврового листа до борщу Сени.
Але куди йому до Наполеона
тому голомозому курдуплеві
на підборах копитами
з очима несвіжої риби?
Тож біжи, Вово, біжи!
У надійний прихисток
під двоскатною покрівлею зошита,
поставленого руба на московського попа-розпусника,
щоби вспінути повернути амбру кашалотам там,
де капітан Ахав гарпуном пахав,
а Мобі Дік інкарнував у альбіноса сардель-інтерьєра,
зберігши пристойний анфас як профіль в акаунті,
саме коли паперовий Вольдемар Хреститель
у скитській пекторалі гривнею
став пені, тобто мосяжною копійкою.
Її одиницю тепер хоч, як кілок теши на лобі
рубанком електрички на Ворзель
повз руїни, повні жаху і ґвалту сатанинського свавілля,
та далі, з пересадкою на Варшавську трасу,
туди, де у поораний обрій,
як у бліндаж, пхається покривавлене сонце,
як у казці, у касці та броніку,
з потомленими думками
дулом униз.

2022
© Варел Лозовой
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании