1 Непозбувні кошмари мережевих віршів. - ...ну, писали ...а що я - від Єсеніна гірший?.. Заведу в сяйні рамці полову словесну. Хоч старий, не забуті осонцені весни. "Доленосне кохання", "ми удвох в цілім світі"... Та ніхто не сміється, читачки зігріті - Маскулінні, фемінні, у випарах кави... Я відходжу від бризок шампанського вправо. Тлустий автор чіпляє обшмульгані віжки. Метушаться цвіркунчики, тисячоніжки... Зайвини не помітять, шерхоче солома. О, гурманська бентего моя - незникома... 2 Яблуневе пелюстя... дрібненькі зернятка. Інтернетні творіння наповнюють ятку. Цокотіла мушва: "...це шедеври... уміло..."... Десь кентаври гарцюють... Ловлю їхні стріли. 2017 https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1524783130916186&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater ілюстрація
|