укр       рус
Авторов: 399, произведений: 37729, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2017.02.18
Распечатать произведение

Игорь Павлюк

Уривок із роману у віршах "Поводирі"

Паломник – це не завжди поводир.
Та Божо тут: як поводир – паломник.
Він наші душі кличе в монастир.
Він шлях людський, як лінію, не ломить.

Адже прямої лінії нема
В Господньому Всесвітнім Господарстві!
Зигзаги, кола, еліпси...
Дарма
Прямі путі шукать в людськім митарстві.

У когось путь – немов попісяв кінь,
У когось путь – як зігнута підкова.
Тернова путь є темна, ніби тінь,
А є лаврова, біла, кольорова.

Комусь і хрест – як роздоріжжя тут.
Хтось на хресті покається – й раює...
Відчуєш серцем Божу вічну путь –
Коли читаєш заповіді всує.

Всі інші – то стежини павутин,
Що суєтні, липкі, як мед мушиний.
Ми на Землі шукаєм батьківщин.
Але чому ж душі бува пташино?

Не тут шукаєм.
Тут Христос горів...
Він – поводир.
А хтось – малий паломник.
Ми досить наскладали славослів
В усі часи
Утопіям огромним.

Були у всіх свої поводирі.
Був Чингісхан, Мойсей, Аттила, Лєнін...
Хтось вів народ до теплої зорі,
А хтось – де більше газу і пельменів.

Колумб, Єрмак – також провідники.
Вони вели у інші землі дивні.
І археолог...
Кличе у віки.
Його путі – як мамонтові бивні.

Він – поводир.
І космонавти теж –
Поводирі з повадками пегасів.
Вони ведуть все людство до безмеж,
Господь допоки трасу не погасить.

Отож, Господь – первинний Поводир.
Всі інші мають вести лиш до нього,
Взуття протерши й дух до чорних дір
По струнах вертикальної дороги.

Шліфую душу болем, як піском,
Сортую біль, як сніг сортує чукча.
Тепер життя – мов цирк гряде в „дурдом”.
Шліфую душу – щоб росла блискуча.

2017
© Игорь Павлюк
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании