Край двора, отам за тином,
Грали в сніжки ми з Мартином.
Кидав я – він доганяв
І кричав все «няв» та «няв».
Раптом сніжка – гульк в калюжу!
– Не біжи, – кричу я, – друже!
Та Мартин так захопився,
Що в калюжі опинився.
Змок до ниточки – біда.
Бо ж холодная вода.
Став я друга рятувати,
Запросив його до хати.
І – о дивна сталась річ! –
Мій котяра стриб на піч.
І, уклавшись там на спину,
Він проспав аж цілу днину.

28-30 березня 2013 року