"На Софіївську 10 переїхав нотаріус" - оголошення на паркані
на чорно-білій фотографії у піні в чавунній ванні
якесь недолуге дівча не видно нічого хоча
кудись несе тебе проти течії течія
не матиме жодного змісту твоє гумове місто
гумові рукавички пупси магніти сережки невичерпні рештки
культурних нашарувань під цим склепінням і стань
щоб тінь падала тільки туди де будуть твої сліди
дівча поглинає піна і ванна ця старовинна
посеред кімнати в якій немає більше нічого окрім гостинного Бога
але насправді це марна пересторога
правосторонній рух літає де хоче дух
тисне на будь-які кнопки ти потрапляєш у пробки
йдеш у "Макдональдс" ну потім згадає хто нас
по цим відбиткам вафельних стаканчиків масного паперу досить
для того щоб згадати що чорне ніхто не носить
більше весна приходить коли ти її не ждав
земля зголодніла і кров подорожнім роздав
би але цей чорний дим гріє біля труби
візьми моє серце та тільки його не згуби
губи солоні та пітніють долоні
стільки пилу залишається в поролоні
що незрозуміло яка потойбічна сила
зберегла цю міль навіщось життя змінила
сказала: "Тепер лети, дивись на світ з висоти"
немає значення навіщо приходиш ти
кожного ранку до цього безпечного парку
заглядаєш у шпарину дивишся на гусінь від танку
на дитячі брязкальця на невідому цвіль
все найдорожче приносять сюди звідусіль
і залишається як зіккурат що напам'ять
знаєш ти вже і якісь невідомі тут правлять
стільки століть тихо грають в своє доміно
отже кохання напевне і варте воно