укр       рус
Авторов: 399, произведений: 37729, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2013.06.11
Распечатать произведение

Игорь Павлюк

СПОВІДАЛЬНЕ


Книгу свого Буття кожен сам написати повинен.
Аз – мов людство: спочатку язичник, тепер – до Христа.
І у долі моїй, як в мізку: ціле плетиво звивин.
А падіння мого глибина – висота.

І душа – то дитина, то старець у тисячу років,
Що дитина також... якщо жив так, як совість велить.
А молитва й поезія з неї зніматимуть вроки
І уроки беруть похвали і хули.

Все вже в долі було – чорна слава і біле прокляття,
В спину «дружні» ножі й «на удачу» високі свічки.
То ж мій шлях до зорі нагадає стеблину латаття –
Вертикально до вічно сумної ріки.

Інтернет, інтернат... віртуальні й реальні глибини.
Під плодами важкими, як доля, ламається віть.
Я печаль свою всю випив з болем до дна з горловини.
І тепер мені добре, бо збоку печаль, не в крові.

Біси крутять її в дикім танці дитячим азартом.
Я не їхній тепер.
І в мені тихе світло щемить.
Більш не гратиму, грішний, із долею в шахи і карти,
Більш не хочу сивуху у прірвах пекельних дудлить.

Сповідався я другові...
Друг мене зрадив підленько.
Сповідався священику, морю, вечірній зорі...
І світало в душі – наче Бога побачив чи неньку,
Наче блудного песика вдома зігрів.

Народився метелик мойого новенького щастя.
Сам навчиться літати.
Не можна йому помагать...

Книгу свого Буття відкриваю й закреслюю часто
І молюся тепер, де раніше кричав «Твою... мать!..»

2013
© Игорь Павлюк
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования
«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании