Книжки дитячі іноді бувають корисні, трісни
Хоч ти, та не зрозумієш, навіщо тоді поліз з Юстиною на горище і навіть вище.
На білій стіні відбиток якогось там трилобіта –
«вони ще діти, самі не знають, що там шукають, у них ще все
Попереду, стільки недбалості життя ще їм принесе».
Замовте своє глясе, проміння сонця косе
Падає на тебе і Юстину, хтось мав би місити глину,
Ліпити з плину якусь підробку-людину,
Яка має мету, і навіть одну-єдину.
Потім ребро, з якого дістати його половину.
Тобі залишається тільки ковтати слину.
Відходи бувають різні: скло, пластик, папір
І целофан, у якому колись був сир.
Сир у мишоловці, сир – складний елемент життя,
Яке неможливо довести нам до пуття.
А Юстина все знає просто своєю шкірою і волоссям.
Вчора на перерві націлуватися вже вдалось вам.
Ось  вам все, що потрібне для щастя – літній вечір, портвейн «три сімки»,
І ті, що на пам'ять мають залишитись, фотознімки –
Як вони пасували один одному, просто одна істота.
Неістотні відмінності – зеленка на коліні та врода,
Яку не сховаєш. У перспективі лише падіння згори,
Тому, поки не пізно, обличчя своє зітри.
Рахуй «один-два-три», коли буде три,
Хтось із них все зрозуміє, і це не ти.