Книжки дитячі іноді бувають корисні, трісни Хоч ти, та не зрозумієш, навіщо тоді поліз з Юстиною на горище і навіть вище. На білій стіні відбиток якогось там трилобіта – «вони ще діти, самі не знають, що там шукають, у них ще все Попереду, стільки недбалості життя ще їм принесе». Замовте своє глясе, проміння сонця косе Падає на тебе і Юстину, хтось мав би місити глину, Ліпити з плину якусь підробку-людину, Яка має мету, і навіть одну-єдину. Потім ребро, з якого дістати його половину. Тобі залишається тільки ковтати слину. Відходи бувають різні: скло, пластик, папір І целофан, у якому колись був сир. Сир у мишоловці, сир – складний елемент життя, Яке неможливо довести нам до пуття. А Юстина все знає просто своєю шкірою і волоссям. Вчора на перерві націлуватися вже вдалось вам. Ось вам все, що потрібне для щастя – літній вечір, портвейн «три сімки», І ті, що на пам'ять мають залишитись, фотознімки – Як вони пасували один одному, просто одна істота. Неістотні відмінності – зеленка на коліні та врода, Яку не сховаєш. У перспективі лише падіння згори, Тому, поки не пізно, обличчя своє зітри. Рахуй «один-два-три», коли буде три, Хтось із них все зрозуміє, і це не ти.
|