Базар поліський.
В небі крики клином.
Хтось виставля горіхи, сало, мед...
Остання відьма продає калину.
В кутку скучає царствено поет.

Ні Муза, ані вірші не на продаж.
Хто б їх у вік продажний купував?..
Хлопчина он «спихає» нагороди,
Які весь рід його завоював.

Кругом базар величної руїни,
Де «все уже украдено до нас»...
Зосталися легенди України,
Дніпра струна.

Самотній вітер.
Повна склянка впала...
Летять кудись веселі журавлі.

Ми заблудились –
Хоч ідем по шпалах –

Смішні і злі.