Того, хто входить до цих ворожінь, до цих слів, зрілим й добрим зробить спів. В горні тім є коштовним один тільки свій віковічний промінь, він узрів крізь подих світів сили квіток, розносячи повінь. І збіліло істотно чоло поміж чорного, ніби світилом. Тіло з піхов вийшло лоном, і пішли мої мрії в полон. Тим, хто віз моїх рідних і бідних у чотири обводи до зір поміж броди, повз твори світів посвіти на полиск рівних. І хто в тінь споконвік провизорів, той і вірі вподібнив мрії. І в оздобі вогнів від долі сходить з волі – словом сліди. Що могло тобі провістити розмір рис, ішовших по книзі? Він довів, що плодить мислі в Божий світ цих причин, що вглиб змогли розуміти всі мови.
|