Немовби завмирає мить
зненацька поряд —
коли зустріти таланить
відкритий погляд.

Мішень стрільцям. Для лампи ґніт.
Ще — сум і болі…
Утаємничений магніт —
відкритий погляд…

Якщо в невимовних словах
думки сердиті —
смачним об’єктом він бува
для ерудитів.

Коли забути про сумне
в житті-погості —
творити може щось складне
відкритість просто.

З архівів душ — змахнувши вмить
руйнів’я порох —
вниз втоми падають томи
в зотлілий ворох…

І зразу хочеться мости
палити ниці…
Любити світ або верзти
якійсь дурниці…

В поривах виринає блаж
дитинства поряд —
бо завжди там живе і наш
відкритий погляд...

Як часто спішимо туди —
в гонитви ері —
де для відкритості завжди
відкриті двері…