укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
В'ячеслав Рассипаєв RSS

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Повідомлення: *


2012.10.31/ Що сказати.../ Вячеслав Рассыпаев
Розумієте, Максиме - у моєму випадку краще піти з життя на піку хлоп'ячого іміджу, ніж дотягнути до стану... та навіть пана Яворівського. Мені не треба, щоб із дзеркала заднього виду на мене дивилася пика посивілого й напівлисого чолов'яги.
А якщо славнозвісний Дімон водитиме авто, а я ковтатиму розжарене каміння від цього факту - як може настати кращий період? Звісно, дякую за побажання діждатися такового, але... можна очікувати, скажімо, і щоб смажена курка перетворилася на живу...
Дімон, до речі, вже їздив у Маріуполь. І трьох пасажирів возив; вони йому на бензин скинулись... А за справедливим сценарієм це мала бути моя місія - відвезти його туди й водночас трішки "відклеїтися" від остогидлої столиці. Ось так... І чи можу після цього я любити країну, яка подарувала мені такий "фільмець"?!
2012.10.31/ Да и жить мне при таких раскладах осталось недолго: психоз за психозом. / Максим
Славко, от коли я читаю такі слова, мені стає моторошно.

Є таке прислів'я: коли людина падає з мосту, вона усвідомлює, що всі її проблеми можна вирішити. Крім однієї: того що вона вже падає з мосту.

Ви можете мені не повірити, але в мене так само останнім часом психоз за психозом, просто на иншому ґрунті. Але рятує знання, що все головне у моєму житті - ще попереду, тож не варто переводити себе на постійні стреси. Ви ще молодий чоловік, ви не якийсь дідуган, вам просто треба пережити цей період. Все буде добре.

Дякую за щирість.
2012.10.30/ Наконец-то получил букет отзывов сразу!/ Вячеслав Рассыпаев
Господа, спасибо за плюрализм мнений.
Обычно я украиноязычным коллегам отвечал по-украински, но сейчас буду говорить на том языке, на котором говорил в три года, на котором думаю во время зубной боли и на котором вижу сны. Ведь пока переведу своё негодование на украинский - это можно будет сдохнуть, не дожидаясь саркомы. Так что сорри, если что.

Хохлостан - это не потому, что националисты защищают свои идеи. Это - потому, что мне уже 42 года, из которых я три четверти отдал стихописанию, а обо мне на сегодняшний день (в отличие от Верки Сердючки или Светланы Лободы) знают только пара соседей да десяток коллег с литстудий.
Это - потому, что меня до сих пор совковые тётки учат жить и мировоззреть, в то время как того же Бузину - да что там Бузину: Виталия Козловского - никто жить не учит. Даже кондукторши в троллейбусах!
Это - потому, что я своим творчеством в этой стране не могу заработать не то что на самый скромный автомобиль, которым грежу и брежу, а даже на пару кроссовок. Кстати, в Рашке было бы то же самое.
Это - потому, что меня любая черноротая шавка лет эдак 85-ти имеет право перебить только потому, что... она бабушка! Так бы и вынул из этой бабушки-срабушки все внутренности, да полюбовался бы, как это всё дёргается и тлеет...
И ещё это потому, что в головах народа до самого Большого Коллапса будет властвовать СОВОК. Дарма, що жовтоблакитний - все одно совок... "Ты должен, ты должен, ты обязан"... Вроде мне должны были дать ДОРОГУ как молодому - со всеми знаками, разметкой и постами ГАИ. Не дали. Дык откуда у меня почёт к этим морщинистым созданиям возьмётся? Чтобы мне было 80 - и я интересовался, где мама или папа проходящего мимо пацана работают?! Да лучше сразу мамонтову дозу снотворного проглотить, нежели такое. В свои 80 - если дотяну - я на улицу не выйду прежде чем зеркало мне скажет, какой я моднячий и молодой юноша. А не приставать к прохожим с вопросами, почему это он колбасу ест без хлеба.
До одного места мне как сама Украшка, так и её оккупанты. Да и вообще, что такое та или иная страна? Территория между определёнными широтами и долготами (как Подол, Оболонь или Красный Хутор, только крупнее). Какого лешего я должен любить камешек в двух сантиметрах от границы, но не любить такой же камешек в двух сантиметрах после неё? :-ОО
Моя родина - это там, где я УМЕЮ ВОДИТЬ МАШИНУ И ИСПРАВНО ЕЁ ВОЖУ. Пока что Украина мне не дала возможности даже проехаться двором на вонючем "Запорожце". Дальше спорить будем?
Ну, а выборы я проигнорировал по простой причине: прописан я в 3,5 км от фактического места проживания - там же и избирательный участок. Ни Янукович, ни Ющенко, ни Симоненко, ни Тягнибок не дали мне напрокат автомобиль, чтобы туда добраться, а ноги у меня устают на первом километре ходьбы. Вопрос: оно мне надо? Да и отличаются они друг от друга для меня не более, чем для той же Светланы Козаченко - троллейбусы 1714 и 1715. Да и вообще, для меня пусть лучше будет Энвер Ходжа, но чтобы мой водительский опыт ставил крикунов и флагомахальщиков на место, чем Махатма Ганди - но чтобы вместо меня водил машину мой предатель Димон.
Детей у меня не будет (слава Богу!) - так не всё ли мне равно, какой пинчер придёт к власти? Хоть гав, хоть мяу, хоть круть, хоть верть - а машину мне всё равно никакой презик не предоставит (хотя заметьте - он бы не обеднел от того, что дал бы мне хоть вшивый "Трабант" для работы). Да и жить мне при таких раскладах осталось недолго: психоз за психозом.
Хохлостан же ещё и потому, что в этой затраханной Мовчанами и Голотами нэньке преобладают именно такие самодуры, как упомянутая парочка. Есть, конечно, достойные люди - скажем, Алла Кудлай. Но одно дело - Алла Петровна, а совершенно другое - зарвавшаяся кондукторша, которой, возможно, тоже 59.
2012.10.30/ Что для вас отчий дом, для меня – Хохлостан.../ Світлана Козаченко
Якщо названий вами Хохлостан для вас не дім, то хто тримає? Так, тут зараз важко й погано, але там, де не нав'язують мови, мабуть же, краще? Як там? Чемодан-вокзал... І куди ваша душенька запрагне.
Українська мова одна з найкрасивіших і найрозвиненіших мов світу, то вивчити її не сором. А хто не знає мови народу, у країні якого живе, - наймит або окупант. Не мною сказано. Вам що більше до вподоби?
Гріх у важкі часи додавати до світового зла ще й своєї злоби. Та ще й віршами. Схаменіться...
2012.10.30/ Что для вас отчий дом, для меня – Хохлостан.../ Максим
Оце не знаю, що й казати. З одного боку я вас дуже добре розумію: самому іноді після спілкування з черговою партією професійних патрійотів хочеться верещати "Та йдіть ви на хер зі своєю шароварщиною!".

З іншого боку я відчуваю дедалі більшу симпатію до націоналізму. Такі от справи.

Це у зв'язку з виборами чи вже давно накипіло?
2012.10.30/ Что для вас отчий дом, для меня – Хохлостан.../ Ігор Федчишин (Борода)
Коли сморід узліссям - то просто б*зина
прагне запах дубів перебити,
нащо нам якийсь "мір"чи ота "Хезболла",
не зігріє чужинськая свита...
2012.10.25/ Спасибо большое!/ Вячеслав Рассыпаев
Спасибо, Виталий Александрович, но и здесь меня не будет.
При всём уважении к памяти Юрия Григорьевича я не люблю всех этих речей, а тем пае принудительных застолий, которые там наверняка устроят, да ещё со спиртным.
И потом - мне ведь не мякоть предлагаемого яблока нужна, а кожура, которой я никак не дождусь...
В переводе на русский - на машине бы с удовольствием поехал, но только не пассажиром, конечно же!
2012.10.24/ Вечер памяти Ю.Каплана/ Вячеславу Рассыпаеву от Егорова (Киев)
26 октября 2012 года в библиотеке им. Шварцмана состоится вечер памяти Ю.Г.Каплана в 18 час. Ул. Сретенская, 4\13, вход со двора.
2012.10.18/ :-)/ Вячеслав Рассыпаев
Та бачите, Максиме, я ж тоді слухав Різника та Савіну - просто пан Олександр "уломав" мене зайвий раз покинути ліжко; з вами та Оленою зустрівся випадково.
Сподіваюсь завтра прийти на "Каштановий дім", хоча при всіё повазі до Андрія Грязова нема ніякого бажання чимчикувати тими ж самими вулицями - мета не виправдовує енерговитрат.
Вірші спочатку пишу у чернетці (є в мене енний блокнот), потім набираю їх у Ворді і потім копіюю та вставляю у поле на тому чи іншому сайті.
2012.10.17/ Купил в супермаркете дыню – домой не допёр.../ Максим Меркулов
Славко, куди це ви тоді зникли? Я думав, ви до нас на вечір прийшли, щось почитаєте своє. Скажіть, ви записуєте власні вірші чи відразу по пам'яті викладаєте їх на сайт?

« ... 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 ... »

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні